Після Другої Світової Війни костюм піддавався деяким змінам. Він нагадував військовий мундир. Стає популярним спортивний стиль.
В перші роки війни спідниці костюмів мали довжину трохи нижче колін і стали більш широкими.
В 1923 році костюм складався з вузької спідниці, кольорової блузки і піджака на підкладці з матеріалу блузки. Костюми періоду 1940-1947 років мали довільно оригінальні пропорції: дуже довгий жакет з широкими плечима і коротка спідниця.
Спідниця почала активно вкорочуватися. Її кроїли з розширених внизу клинів або прострочували декоративними променями. В 50-ті роки ХХ ст. розвивається виробництво нових штучних матеріалів, які завдяки своїй практичності на деякий час витіснили натуральні.
Сенсацією моди 60-х років стала міні-спідниця довжиною на 15-20 см. вище від коліна. Наприкінці ХХ ст. міні-спідниця стала обов’язковим предметом одягу дівчат і деталлю костюма ділової жінки.
Сучасна спідниця
На початку XX століття в Європі стали модними вузькі та довгі спідниці. Пересуватися в такому «футлярі» було украй складно. Практично всі нові тенденції з'являлися завдяки музиці і театру. Таку модель «кульгавої» спідниці придумала для своєї нової ролі англійська актриса Цецилія Сорель і відразу ж після прем'єри ці спідниці з'явилися в гардеробі кожної аристократки.
Рок-н-рол приніс в моду легкі, широкі спідниці, які при швидкому танці відкривали ноги і нижню білизну танцівниць. Стрімке століття робило свій вплив на довжину подолу - спідниці стали катастрофічно зменшуватися. Справжній переворот в моді зробила міні-спідниця. Її автор - Мері Куант. Кінець 1960-х років ознаменувався образом жінки-підлітка на сцені і в житті. Новій жінці потрібне було інше вбрання, так з'являються міні-спідниці і високі зачіски.
